населити

населити: НАСЕЛ|ИТИ (3*), Ю, ИТЬ гл. Населить, заселить:

А иже прп҃дбьныи оц҃ь нашь ѳеѡдосии... иже населивъ мѣсто множьствъмь чьрьноризьць. иже пѹсто сѹще манастырь славьнъ сътвори. ЖФП XII, 49а; и нача ставити городы по Деснѣ... и поча нарубати мужѣ лучьшиѣ. ѿ Словень и ѿ Кривичь. и ѿ Чюди. и ѿ Вѧтичь. и ѿ сихъ насели грады. ЛЛ 1377, 42 (988); то же ЛИ ок. 1425, 45 об. (988).

Игры ⚽ Поможем написать реферат

населити — див. населяти … Український тлумачний словник
населити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
населений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до населити. 2) у знач. прикм. У якому живуть люди. Населений пункт … Український тлумачний словник
населення — я, с. 1) Дія за знач. населити, населяти. 2) Сукупність людей, які проживають на земній кулі, в якій небудь країні, області і т. ін. || Люди, які проживають в якомусь одному місці. 3) Людська популяція, яка відновлюється у процесі зміни поколінь… … Український тлумачний словник
заселяти — заселювати, заселити (займати незаселене місце для проживання людей), населяти, населити, колонізувати … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике